Юридическая фирма, компания в Одессе - ASLegal. /Керуючий партнер ЮК «AS Legal» Максим Андрєєв для видання «ЮРИСТ&ЗАКОН»: Практичні рекомендації щодо захисту комерційної таємниці підприємства
25 апр

Керуючий партнер ЮК «AS Legal» Максим Андрєєв для видання «ЮРИСТ&ЗАКОН»: Практичні рекомендації щодо захисту комерційної таємниці підприємства

Керуючий партнер ЮК «AS Legal» Максим Андрєєв проаналізував для видання «ЮРИСТ&ЗАКОН» особливості комерційної таємниці як конкурентної переваги підприємства та надав практичні рекомендації щодо її захисту.

Сьогоденна економіка базується на принципі децентралізованих ринкових відносин. Саме такий принцип функціонування має породжувати постійну ефективну та чесну «боротьбу» гравців такого ринку один між одним для збільшення об’єму клієнтів, що автоматично призводить до зростання прибутку. Завдяки такому механізму людство змінило епоху ручної праці на епоху мануфактурного (механічного, напівавтоматичного) виробництва, а згодом на епоху автоматизації та інформативну еру. Саме так звучить одна з теорій еволюцій сьогоденного людства. Проте, безспірним є той факт, що протягом всього свого існування людина винаходила нові способи та методи досягнення цілей, створювала та вдосконалювала прості та складні предмети та механізми.

Повернемось до раніше згаданої сьогоденної ринкової економіки. На жаль, лише теоретично, учасники ринку повинні конкурувати чесно. На справді ж, принцип: «На війні усі методи гарні» більш часто застосовується в таких реаліях. Коли особа в певній своїй ніші створює щось нове, чим привертає увагу нових клієнтів та займає значну частину ринку, конкуренти зроблять все можливе заради того, щоб дізнатися як «новатору» вдалось досягти такого результату. Саме як спосіб збереження такої інформації та спосіб протидії від недоброчесної конкуренції застосовується комерційна таємниця.

Відмінним прикладом того, коли комерційна таємниця виступає як конкурентна перевага є діяльність американської компанії Apple Incorporation в період 2007 року, відомий також як «Революція серед мобільних телефонів». Саме в цей час дана компанія анонсувала світу перший сенсорний смартфон – Iphone. В інтерв’ю Стів Джобс – засновник Apple зазначив, що одним з головних завдань до випуску нового гаджета на ринок було саме збереження таємниці розробки девайса, тобто фактично мова йшла про захист комерційної таємниці. Про економічний успіх після анонсу проекту говорити буде зайве.

Комерційна таємниця є складовою частиною конфіденційної інформації.

У ст. 505 ЦК України зазначено, що комерційна таємниця – це така інформація, яка є:

  • секретною, тобто важкодоступною для третіх осіб,
  • має комерційну цінність,
  • підлягає бути збереженою в таємниці,
  • пов’язана з діяльністю певного підприємства в комерційному, виробничому, технічному, організаційному аспектах.

До комерційної таємниці можуть бути віднесені дані відносно наступного:

  • технічного,
  • організаційного,
  • комерційного,
  • виробничого,
  • іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

У той же час, не всю інформацію підприємства можливо віднести до комерційної таємниці, зокрема інформацію, що складає державну таємницю (має свій окремий порядок захисту) та ті відомості, що визначено постановою Кабінету Міністрів України № 611  «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці» від 09.08.1993 р. Доступ до документів, що зазначені у вищезгаданій Постанові, підприємства зобов’язані надавати на запити органів державної виконавчої служби, контролюючих та правоохоронних органів без обмежень.

Проте, необхідно зазначити, що інформація, яка може становити комерційну таємницю, не є такою від початку. Як випливає з диспозиції згаданої вище статті Цивільного кодексу, комерційною таємницею стає лише та інформація, яка визначена власником інформації такою в межах діючого законодавства.

Таке положення кореспондує зі ст. 162 ГК України, якою закріплено, що суб’єкт господарювання, що є володільцем технічної, організаційної або іншої комерційної інформації, має право на захист від незаконного використання цієї інформації третіми особами, за умов, що ця інформація має комерційну цінність у зв’язку з тим, що вона невідома третім особам і до неї немає вільного доступу інших осіб на законних підставах, а володілець інформації вживає належних заходів до охорони її конфіденційності.

Потрібно зазначити, що відповідно до ст. 420 ЦК України, одним з об’єктів права інтелектуальної власності є саме комерційна таємниця.

Саме на підставі цього, ми можемо віднести до майнових прав інтелектуальної власності наступне:

  • право на використання комерційної таємниці;
  • виключне право дозволяти третім особам використовувати комерційну таємницю;
  • виключне право перешкоджати неправомірному розголошенню, збиранню або використанню комерційної таємниці;

Для того, щоб захистити свою комерційну таємницю, підприємству спочатку необхідно запровадити наступне:

  • встановити інформацію, яка є комерційною таємницею. У залежності від специфіки та розміру підприємства, це встановлює або виконавчий орган (директор) підприємства, або призначена ним особа, або відповідна комісія;
  • прийняти Наказ та Положення про перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю. У даному Положенні бажано передбачити порядок роботи та доступу до інформації, що становить комерційну таємницю;
  • внести зміни до уставних документів щодо того, що підприємство володіє комерційною таємницею, яка є її економічною складовою;
  • ознайомити усіх працівників, що працюють та мають доступ до комерційної таємниці з Наказом та Положенням під підпис.

Якщо раніше майже єдиною можливістю отримати інформацію, що становить комерційну таємницю були саме працівники таких підприємств, то на даний момент ситуація змінилась. Окрім робітників, загрозу становлять електронні носії інформації, внутрішні та зовнішні сервери та бази даних, хмарні сховища.

Незаконними методами отримання доступу до комерційної інформації можуть бути:

  • промислове шпигунство;
  • промисловий шантаж;
  • хакерство та прослуховування мереж;
  • внутрішня корупція;
  • агентурна робота.

На теперішній час, у разі порушення законодавства сфері інформації, зокрема комерційної таємниці, вина особа буде нести дисциплінарну, адміністративну чи кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Дисциплінарна відповідальність передбачена для робітників підприємств, які порушують порядок роботи з інформацією, що становить комерційну таємницю. Найбільш суворим покарання за даним видом відповідальності є звільнення з місця  роботи. У разі, якщо такі дії призвели до заподіяння підприємству шкоди, то у працівника буде виникати ще й матеріальна відповідальність.

Ст. 164-3 КУпАП передбачена відповідальність осіб за отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також іншої конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця — тягне за собою накладення штрафу від дев’яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність – є найбільш суворим видом правової відповідальності в суспільстві та застосовується до найбільш значущих суспільно-небезпечних протиправних дій. Не оминуло в даному аспекті незаконні дії щодо комерційної таємниці.

Відповідно до ст. 231 КК України, незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що є комерційною таємницею (підприємницьке шпигунство), якщо це завдало великої матеріальної шкоди суб’єкту підприємницької діяльності, карається позбавленням волі на строк до трьох років або штрафом від трьохсот до п’ятисот мінімальних розмірів заробітної плати.

У ст. 232 КК України зазначено, що умисне розголошення комерційної таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв’язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно здійснене з корисливих або інших особистих мотивів і завдало великої матеріальної шкоди суб’єкту підприємницької діяльності, карається позбавленням волі на строк до двох років або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням права посідати певні посади, або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або штрафом до п’ятдесяти мінімальних розмірів заробітної плати.

Судова практика на сьогоднішній момент в Україні відносно захисту комерційної таємниці неоднозначна. Якщо проаналізувати кількість позитивних рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень, то статистика буде 1 до 3. Однак, такі дані свідчать лише про те, що для захисту комерційної таємниці в українських реаліях потрібно пильно готуватися, мати відповідні документи на підприємстві та документувати факти порушень.

У той же час, існує декілька сучасних методів, які можуть значно знизити ризики неправомірного розповсюдження комерційної таємниці.

По-перше. Інформатизація. Надворі ХХІ століття. Інформація вже значний час зберігається не в паперовому вигляді, а на відповідних електронних носіях локально чи віртуально. Проте, в Україні ситуація значно інша. Введення електронного обліку інформації покращить роботу та систематизацію комерційної інформації, полегшить систему контролю, доступу та обліку даних.

По-друге. Введення категорій комерційної інформації. Наприклад: незначного пріоритету, середнього, значного та особливо важлива. Доступ до такої інформації формується в залежності від ієрархії та посади в компанії.

По-третє. Формування політик та контролю. Потрібен буде спеціаліст в ІТ-сфері, бажано в сфері безпеки даних. Іноді, коли підприємство має значний багаж комерційної інформації, розробляється окреме програмне забезпечення для роботи з такою інформацією та виділяється окремий сервер. Формуються відповідні політики доступу, забороняються без спецдозволу найбільш уповноважених осіб змінювати, копіювати документи та файли, а сесії робітників контролюються.

По-четверте. Впровадження шифрування даних. Також аспект діяльності ІТ-спеціалістів. Шифрування даних в період їх формування та роботи з ними створює захищені файли, які не так легко використати, навіть коли фактично ними заволодіє конкурент.

По-п’яте. Резервне збереження даних. Буває і таке, що ціллю є не заволодіння інформацією, що містить комерційну таємницю, а її знищення для подальшого унеможливлення її використання. Проте, у даному випадку, паперові матеріали дублюються, а до роботи надаються лише відповідні копії. У свою чергу, електронні дані постійно мають дублюватися на хмарний, довірений сервіс чи на локальний сервер в межах підприємства.

Насправді, це лише ті методи, які практично були впроваджені за декілька минулих років та принесли бажаний результат. У той же час, це лише їх мала частина, бо кожне підприємство підбирає ті методи, які є йому найбільш зручними та ефективними, залежно від специфіки діяльності та особливостей комерційної таємниці, яку охороняє.